Нейроменеджмент: базові знання про партнерство з власним мозком

Наталія Кадя
сертифікована коуч, тренерка та авторка навчальних програм із організаційного розвитку; очолює провідну юридичну компанію Danevych.Law

Часто можна почути фразу на кшталт «Нам треба навчитися управляти власним мозком». Людський мозок — найскладніший орган на планеті, що й досі не розгаданий остаточно, тому, щоб успішно з ним взаємодіяти, потрібно налагодити «партнерство». Причому сприймати мозок слід як партнера-невдаху, якого треба змушувати, направляти, виправляти і навіть мотивувати та контролювати. 
Відповідь на питання про те, як налагодити партнерство, шукає нейроменеджмент.

Нейроменеджмент — це напрям науки на перетині нейробіології, психології та менеджменту, що пояснює вчинки і поведінку людей за допомогою аналізу біохімічних процесів, які відбуваються в організмі. Завдяки МРТ вчені з’ясували, які ділянки мозку відповідають за певні когнітивні процеси чи реакції та почуття, а це дозволяє зрозуміти, як ефективно використовувати всі його обмеження та можливості.

Структура мозку

Нейроменеджмент: структура мозку

Мозок сучасної людини — це система, що складається із трьох складових.

1. Рептильний мозок — найдавніший, існує 100 млн. років і є еволюційним розвитком стовбуру мозку. За будовою ця область ідентична мозкові рептилій. Ця область мозку відповідає за сенсорно-моторні реакції, за виживання, за прагнення до продовження роду. 

2. Емоційний мозок, або лімбічна система — частина мозку, що відповідає за почуття, переживання, пам’ять і навчання; управляє біоритмами, проявом почуття голоду, контролює кров’яний тиск, сон, обмін речовин, ритм серця, стан імунної системи. Емоційний мозок прагне зберегти те, що вже є, опирається змінам, утримує і тягне в «зону комфорту» — будь-який спосіб виходу з неї викликає стрес. Якщо ви відчуваєте опір змінам, то це означає, що в даний момент управління розумом здійснює емоційний мозок.

3. Неокортекс — це раціональний розум, наймолодша структура віком 1,5-2,5 млн. років. Неокортекс має 16 трлн. сполучних нейронів і займає більшу частину черепної коробки. Ця структура мозку сприймає, аналізує та сортує повідомлення від органів чуття. Саме неокортекс визначає свідомість людини і «вміє» міркувати, робити висновки, аналізувати, планувати, мріяти, допомагає нам бути творчими. В цій частині мозку формується людське «я».

Чому мозокце партнер-невдаха та як з ним співпрацювати

Комфортна зона

Мозок любить порядок і стабільність. У світі, що постійно змінюється, мозок сприймає будь-яку нову інформацію як загрозу і чинить опір.

З одного боку, його завдання утримати нас у зоні комфорту, що є виправданим у деяких ситуаціях. Наприклад, щойно ви зрозуміли, як поводитись у певному середовищі, вивчати нові методи безглуздо. Або коли ви визначили найкоротший шлях від дому до роботи, то змінювати маршрут недоцільно, бо можна застрягнути в корку.

А з іншого боку, навчання (у широкому сенсі) є корисним для нашого мозку, адже стимулює нейрони, утворює між ними більше зв’язків і дозволяє електричним імпульсам швидше ними проходити. Також навчання допомагає знизити ймовірність деменції. І саме невизначеність, як показало дослідження Єльського університету, сигналізує мозку, що пора вчитись. Якщо ви хоч трохи переживаєте за результати своєї роботи — ваш мозок вчиться.

Єльське дослідження також доводить, що важливо чергувати періоди стабільності та навчання. «Якщо б мозок навчався весь час, то ми б одразу розчаровувались, зіткнувшись із невдачею; ми б не були наполегливі».Тож, оскільки мозок надає перевагу стабільності, варто свідомо вводити непередбачуваність та новизну у ваше життя. Як?

  • Змінюйте режим. Навіть інше місце для зустрічі команди чи обід у новому кафе може переключити ваш мозок у режим навчання, що допоможе швидше освоїти нові навички або по-новому побачити старі ідеї.
  • Розпочинайте новий проєкт або долучайтесь до нової робочої групи.
  • Час до часу шукайте нові ідеї у незвичних місцях (підіть на конференцію не за своєю спеціалізацією чи на артгхаузне кіно тощо).
  • Поговоріть із людьми, з якими ви незгодні. Така розмова допомагає вчитись і розвиває емпатію.

Нейроменеджмент і ухвалення рішень

Ми усвідомлюємо та сприймаємо світ тільки через свій попередній досвід. Тому і при ухваленні рішень мозок спирається на досвід та старі звички. Також наші думки стосовно інших людей є суб’єктивними, бо ми даємо оцінку людині, спираючись лише на власні спостереження, звички та досвід.

Звичайно, у багатьох випадках це нам допомагає. Якби наш мозок не спирався на попередній досвід, то ухвалення найбуденніших рішень нас би паралізувало. Проте деколи наші упередження не дозволяють глянути по-новому та пошукати іншого шляху.

Як вийти з замкнутого кола?

Важливо, як мінімум, розуміти, чому ви ухвалюєте те чи те рішення. Як максимум, розробити свій підхід до ухвалення рішень. Наприклад.

Крок 1. Визначте мету

Один із найефективніших підходів до ухвалення рішення – розуміти мету. Для цього потрібно запитати себе, у чому полягає проблема, яку потрібно вирішити? І чому її потрібно вирішити?

Крок 2: Зберіть інформацію

Щоб ухвалити правильне рішення, варто зібрати інформацію, безпосередньо пов’язану з проблемою. Це допоможе вам краще зрозуміти, що потрібно зробити для її вирішення, а також допоможе генерувати ідеї можливого рішення.

Крок 3: Проаналізуйте наслідки

Цей крок такий же важливий, як і перший, бо він допоможе вам визначити, як ваше остаточне рішення вплине на вас та/або інших залучених осіб. Варто запитати себе, якими будуть результати того чи іншого вашого рішення? Як це вплине на вас зараз? Як воно вплине на ваше майбутнє?

Крок 5: Оцініть своє рішення

Після того, як ви ухвалили рішення та почали діяти, необхідно оцінити це рішення та кроки до його ухвалення. Цей завершальний етап дуже важливий, тому що він допоможе вам розвинути навички ухвалення рішень щодо майбутніх проблем.

Нейроменеджмент і однотипність думок

Протягом дня у людини виникає від 12 до 60 тис. думок, з яких 80 % — негативні, а 75% — такі ж, як напередодні. Відчуваєте, як тане шанс для стратегічних проривних змін? 


Приєднуйтеся до закритої facebook-групи управлінців

Як допомогти собі вирватись із замкнутого кола повторюваних думок?

1. Читайте статті та дослідження поза вашою спеціалізацією.

2. Напишіть розповідь на 500 слів без жодної теми. Просто візьміть аркуш паперу та ручку і почніть писати.

3. Накидуйте ідеї. Оберіть тему чи проблему, запросіть людей з інших відділів і накидуйте ідеї — без критики, без ієрархії, без порядку та піднімання руки. 

4. Техніка «Thinking hats». Кожен член команди може обрати якусь роль при обговоренні ідей чи проблеми (одягти певну шапку). Ролі можуть мінятися навіть у рамках одного обговорення. Цю ж техніку можна використовувати при внутрішньому діалозі, коли ви обдумуєте якусь проблему.

нейроменеджмент

Здатність концентруватись

Для мозку утримання уваги — складна задача. Ми здатні концентруватися на  будь-чому 3-4 секунди, а потім думки поринають у майбутнє або минуле.

Тім Пічіл з Університету Карлетона в Канаді, автор книги «Головоломка прокрастинації» (Solving the Procrastination Puzzle), каже, що прокрастинація є емоційною проблемою — це психологічний механізм подолання стресу. «Наш мозок любить легку і негайну винагороду. Прокрастинація — це коли ми обираємо те, що робити легше і що дозволяє нам себе добре почувати. Тому ми відкладаємо складну задачу, навіть якщо розуміємо, що потім прийдеться несолодко».

Що робити?

  1. Не картати себе за прокрастинацію. Трюк в тому, що не потрібно віддавати 100% енергії задачі. Важливо дозволяти мозку час від часу відволікатись і «ніжно» повертати його назад. А якщо ми ще й переймаємось тим, що відволікаємось, то це випускає у мозок гормони стресу, які ще більше шкодять процесу.
  2. Використовувати техніки для утримання уваги, наприклад Pomodoro.
  3. Медитувати.
  4. Час, проведений на природі, допомагає зосередитися, тому корисно вигуляти собаку або вийти з офісу та прогулятись парком.
  5. Дослідниця уваги Ніллі Лаві з Університетського коледжу Лондона виявила, що легше концентруватись на завданні, яке візуально насичене, наприклад, коли на сторінці багато кольорів або фігур. Така рекомендація суперечить інтуїції, проте дослідниця стверджує, що такий «шум» забирає більше потужності у мозку і в нього не залишається ресурсу для відволікань.
  6. Відключити сповіщення на телефоні та комп’ютері.

На цьому сайті можна пройти тест на концентрацію. Успіхів!

Мозок прагне не грошей

Дослідники зі США, які аналізували щастя, вивели суму, після якої гроші не роблять американців щасливішими — 75 тис доларів на рік на сім’ю. Ден Пінк у книзі про мотивацію «Драйв!» каже: «Платити людям слід стільки, щоб вони не переживали про гроші, а думали про роботу. Як тільки ви це зробите, залишаться три фактори, які, як показує наука, ведуть до кращих результатів роботи, не кажучи вже про особисте задоволення: автономія, розвиток та мета

Людина буде залучена та даватиме результати, якщо вона внутрішньо вмотивована (intrinsic motivation). Така людина робить щось, бо їй це цікаво, бо воно має значення, є частиною чогось важливішого. Автономія, розвиток та мета допомагають людям бути внутрішньо вмотивованими.

  1. Автономія — прагнення керувати своїм життям (і професійним також). Автономія вибору проєкту, задач, команди, робочого часу тощо. Приклади, як компанії заохочують автономію: 20% часу, що оплачується, на роботу на будь-яких проєктах, як робить Google; підхід ROWE (Results Only Work Environment) — робоче середовище, орієнтоване на результат, який застосовує, наприклад, компанія GAP.
  2. Розвиток — прагнення зростати та краще виконувати ту роботу, яка є важливою.
  3. Мета — прагнення працювати на ціль, яка є більшою, ніж ми самі. Щоб мотивувати працівників, продемонструйте, як конкретне завдання впливає на кінцевий результат для клієнта і/або компанії. 

Бажаю успіхів у налагодженні партнерства з вашим мозком!

Щоб продовжити вивчення теми, читайте далі: Почути головне: 8 порад як оцінити цінності топкандидата