Що таке лідерство. Андрій Рождественський

Андрій Рождественський
Андрій Рождественський
виконавчий директор Центру лідерства УКУ, викладач LvBS

Поняття «лідерство» важливо розглядати в контексті конкретного періоду та суспільства. Які уявлення про «правильного» лідера матимуть люди з, наприклад, Північної Кореї, України, Німеччини? Якщо би демократичний лідер почав керувати державною організацією у Північній Кореї, то його би швидко «з’їли», бо в контексті цієї країни його демократичні чесноти сприйматимуть як слабкість. Тому визначень може бути багато. Мені імпонує таке: Лідерце будь-який член суспільства, який бере на себе відповідальність змінювати світ та людей на краще.

Рівні розвитку груп і завдання лідера

Є різні рівні розвитку груп (їх описує теорія про племінне лідерство, tribal learedship), і одне із завдань лідера чи лідерки — пришвидшувати процес переходу групи з одного рівня на інший, паралельно захищаючи «плем’я». 

На першому рівні (ставлення «Життявідстій») група зневажає закони соціуму й навіть життя людини. Як правило, принципами першого рівня керуються злочинні угруповання, неорганізовані групи в гетто, пірати або деякі військові підрозділи з неправильним управлінням.

Групи на другому рівні («Моє життявідстій») відчувають апатію, зневіру, знецінюють власне життя. Це люди, які «відсиджують» години на роботі, скаржаться та шукають винних, говорять про зраду. Більшість людей в Україні, на жаль, перебувають на цьому рівні (дослідження в рамках цієї концепції в Україні не проводили, тому точних цифр немає, але, думаю, не менше ніж 50 % ринку праці).

Представники третього рівня («Якрутий, а тине дуже») сконцентровані на собі та на індивідуальному успіхові, тому всередині групи середовище дуже конкурентне. Наприклад, у лікарні можуть працювати п’ятеро талановитих лікарів, які між собою конкурують. При цьому лікарня досягає хороших результатів і пацієнти задоволені. Однак організація не може досягнути значно кращих результатів через цю конкуренцію. Завдання лідера чи лідерки — створити з лікарів команду, у якій люди конкурують не одні з одними, а із зовнішнім світом. 

Четвертий рівень («Микруті, а вонине дуже») — у групі панує партнерство, вона продуктивна, члени групи вміють поступитись своїм его, щоб працювати на спільну мету (дуже наочним прикладом переходу команди з третього рівня на четвертий є історія американської збірної з хокею у фільмі «Miracle»).

Глобальне лідерство

П’ятий рівень («Життяпрекрасне») — або глобальне лідерство — група ні з ким не конкурує, а «просто» змінює світ. Сучасний світ настільки складний, що одна людина не може ухвалювати рішення, має бути колегіальність. Тому завдання лідера чи лідерки в цій парадигмі — навчити людей розв’язувати проблеми, ухвалювати рішення і змінюватись на краще без лідера. Принципами п’ятого рівня керуються певні підрозділи Facebook, Amazon та інших топових інноваційних компаній.

Мене часто запитують: «Чи був Гітлер лідером?». Тепер є оновлене визначення лідера — це будь-який член суспільства, який бере на себе відповідальність змінювати світ навколо та людей на краще з найвищою моральною метою. А що таке найвища моральна мета? Це пріоритети (або цінності) людини при ухваленні рішень. Тому такі люди, як Гітлер і Сталін, не підпадають під поняття «справжній лідер». Їм більше підходить визначення «вождь», бо вождь не зобов’язаний змінювати світ на краще.

Приєднуйтеся до закритої facebook-групи управлінців


Чотири міфи про лідерство

Міф 1: Лідер веде за собою

Давнє визначення лідерства, яке було правильним до кінця ХХ століття, — це людина, яка має чітку візію і веде до цієї візії інших. Проте нині це не спрацьовує. Адже світ став таким складним, що одна людина не може знати, куди вести інших. Сучасний лідер чи лідерка має створювати умови, у яких люди будуть швидко вчитися і взаємодіяти.

Міф 2: Лідер має бути менеджером, а менеджерлідером

Лідер чи лідерка створює візію, об’єднує людей навколо візії, підтримує їх на шляху, передає знання тощо і надихає. Що в той час робить менеджер чи менеджерка? Він чи вона створює стратегію, планує бюджет, прописує політики, плани, процедури, систему винагород, контролює і вирішує проблеми. Лідери створюють нове, зруйнувавши стару систему, але те нове та несистематизоване проіснує недовго, тому потрібно знову звести систему. Між ними буває конфлікт, адже уявімо, що менеджер 20 років зводив систему, а прийшов лідер і починає її ламати, бо вона більше не життєздатна. 

Нам потрібні і ті, і ті, бо це різний набір навичок та різні ролі. 

Міф 3: Лідерами не народжуються

Якщо йдеться про сильного лідера чи лідерку в контексті попереднього визначення, який чи яка захищає країну або веде людей на революцію, то є вроджені біологічні якості, які йому чи їй допомагають: тілобудова, голос і його гучність (пригадайте альфа-самця чи самку) тощо.

Також коли лідерові чи лідерці потрібно вести за собою, це легше вдається людям із вродженою харизмою. Якщо ви не харизматичний  / не харизматична від природи, то, звичайно, можете розвивати харизму, тільки ваш шлях буде довшим і складнішим.

Також важливу роль відіграють гормони. Коли люди піднімаються ієрархічною драбиною (навіть якщо немає формальної ієрархічної структури, ми все одно нею піднімаємось, наприклад, стаємо авторитетним експертом у своїй сфері), це створює певний гормональний фон. І є люди, які від цих гормонів фанатіють більше, ніж інші. «Був гарний хлопець, його підвищили й він перетворився незрозуміло на що», — якраз про це історія.

Водночас лідерські чесноти та риси характеру можуть розвиватися протягом життя, компетенції, необхідні, щоб керувати, здобувають за місяці навчання та практики.

Тому лідерами та лідерками і народжуються, і стають.

Міф 4: Чоловіки вправніші лідери, ніж жінки

Цей міф пов’язаний із тим, що світ залишається чоловічим, однак у глобальному лідерстві жінки можуть бути успішнішими, ніж чоловіки. Звичайно, жінки можуть конкурувати й у попередній парадигмі лідерства, де лідер чи лідерка — це хтось сильний / сильна, гучний / гучна, харизматичний / харизматична, такий / така, який / яка йде напролом (яскравий приклад — Маргарет Тетчер). 

Проте лідер чи лідерка у парадигмі глобального лідерства відіграє роль «сірого кардинала», людини, яка скеровує, розвиває, розкриває, і, на мою суб’єктивну думку, така роль значно краще вдається жінкам.

Стати автором блогу Executives

CEO Club Ukraine

закритий бізнес-клуб
для ceo та власників