Цифровий тейлоризм: як компанії стежать за нами, щоб підвищити ефективність

тейлоризм
Icon made by Freepik from www.flaticon.com

Є багато речей, на пошук яких людство витратило вже чимало часу, як-от інопланетне життя, ліки від раку, а також спосіб спонукати людей працювати максимально продуктивно.

Першим, хто використав експериментальні методи, щоб покращити організацію праці, був Фредерік Тейлор. Працюючи у другій половині ХІХ століття в обробній промисловості, він зауважив відмінності у продуктивності робітників і вирішив їх дослідити й описати.

Тейлор хотів знайти спосіб, щоб робітники працювали якомога продуктивніше, і для цього вигадував різноманітні експерименти. Наприклад, прив’язував до їхніх пальців лампочки, щоб відстежити траєкторію їхніх рухів за допомогою камери з високою витримкою. Так він зміг скрупульозно описати кожний робочий процес.

Його підхід — тейлоризм — повністю змінив стиль роботи: тейлоризовані менеджери розбивали велике завдання на дрібніші, які легше можна було виміряти та контролювати. Робота стала монотонною, продуктивність зросла блискавично.

Тепер перестрибнімо вперед на 100 років, у сьогодення. У кожному офісі цифрові технології такі ж звичні, як кулькова ручка (якщо її ще не витіснили ті ж технології). Класичний тейлоризм перероджується в цифровий тейлоризм.

Компанії залучають величезний набір інструментів, щоб моніторити та покращувати свою ефективність: від додатків, які засікають час виконання завдання, до програм на базі штучного інтелекту, які можуть дуже докладно відстежувати поведінку працівників. У деяких випадках, щоб керувати людьми, більше не потрібні люди. Ось кілька прикладів того, як компанії використовують штучний інтелект в управлінні:

Читайте Нотатки СЕО в Telegram

Побороти прокрастинацію

Одна з причин, чому люди прокрастинують, — не знають, з чого розпочати велике завдання. Компанія Microsoft розробила додаток, що допомагає працювати під час проглядання стрічки новин у соціальній мережі. Програма аналізує незакінчені текстові документи Microsoft Word і вибирає простенькі завдання, наприклад, виправити орфографічні помилки в абзаці. Потім через плагін у браузері додаток вставляє ці завдання у стрічку новин. Закінчивши завдання, воно автоматично копіюється у відповідний документ. Учасники тестової групи розповіли, що їм сподобалось так працювати, бо мікрозавдання допомагали їм закінчити свою роботу.

Пришвидшити робочі процеси

Компанія Amazon розробила браслет, який відстежує переміщення працівників на величезних складах і затрачений час на виконання завдання. У патентній заявці Amazon стверджує, що призначення пристрою — пришвидшити виконання завдань.

Після того, як працівник отримує на портативний комп’ютер інформацію про нове замовлення, він повинен швидко знайти товар на полицях величезного складу й запакувати його, щоб відправити. Браслети визначають точне розміщення рук працівників, коли вони шукають відповідний контейнер із товаром, і через вібрації підказують правильний напрямок.

Колишній працівник складу Amazon у Сієтлі прокоментував, що браслети дійсно допомагали зекономити час на пошук товару, але вони створюють відчуття переслідування:

«Виконавши одне завдання, браслет одразу ж давав мені наступне і починав зворотний відлік часу для його виконання. Він також попереджував менеджера, якщо в мене було забагато хвилин у режимі “відлучився” (ми могли використати 18 хвилин на 12-годинну зміну, щоб сходити в туалет, випити води чи перепочити). Через це робота ставала монотонною, я відчував себе замкнутим, постійно панікував і здавалось, що божеволію. Я відчував неймовірний тиск від очікування, що маю притлумити людські “особливості”, які робили мене менш ефективним роботом». 

Подбати про кібербезпеку

Лондонський стартап StatusToday розробив програму на базі штучного інтелекту, яка збирає та аналізує метадані працівників: файли, до яких вони отримують доступ, як часто вони їх переглядають, редагують, завантажують тощо. Завдання програми — визначити, як функціонують компанії та їхні відділи, а потім побачити аномалії у поведінці окремих працівників і попередити компанію про потенційну небезпеку.

Наприклад, коли завантажується незвично велика кількість файлів, з якими працівник зазвичай не працює, система це розцінить як загрозу розповсюдження конфіденційної інформації.

За словами розробників, ця технологія, аналізуючи динаміку взаємодії користувача з певними файлами чи програмами, також може визначати, наскільки продуктивними є люди в певний час. До прикладу, працівники все частіше залишаються працювати вдома, обґрунтовуючи це вищою продуктивністю. Програма відстеження взаємодії працівників із файлами може допомогти підтвердити (або спростувати) цю причину. 

Приєднуйтеся до закритої facebook-групи управлінців

Які потенційні виклики і переваги має цифровий тейлоризм

Потенційні виклики

Цькування. У США вже у 80 % компаній працівники перебувають під постійним наглядом, і ця тенденція зростає. Так цифровий тейлоризм дає можливість керівникам стежити за кожним рухом працівників, досліджувати та контролювати їх. Тому цей підхід критикують, бо він наділяє керівництво абсолютною владою, що у деяких випадках призводить до цькування (наприклад, деякі працівники Amazon, які боролись із раком або пережили викидень, заявляють, що керівники компанії у погоні за продуктивністю не давали їм часу на відновлення, оцінювали несправедливо або й рекомендували піти). 

Приватність. Тема використання штучного інтелекту (ШІ), щоб вимірювати продуктивність працівників, доволі суперечлива, адже заторкає право людей на приватність. Зрештою, як би компанія не вирішила використовувати ШІ, важливо чітко повідомити працівникам, яку інформацію про них збирає система і як її потім буде використано. А також, звісно, дати право вибору й можливість відмовитися від такого наглядача без негативних наслідків для кар’єри. Окрім того, варто подбати про безпеку зібраних даних, запровадивши належні процедури, щоб запобігти будь-яким інцидентам. 

Обмеження креативності. Цифровий тейлоризм діє за принципом роздроблення завдань, що дає керівництвові змогу контролювати своїх підлеглих, щоб забезпечити максимальну продуктивність. Проте такий підхід не сприяє творчості та зростанню людей.

Задоволення від роботи. Більшість досліджень, що стосуються цифрового тейлоризму, досліджують кількісні показники (затрати часу на виконання завдань, аналізування рухів на складах тощо), щоб виявити шляхи для покращення ефективності. Втім ці дослідження не зачіпають якісних показників, як-от задоволення працівників. 

Несправедливі звільнення. Багато компаній, і Amazon також, застосовують однобокий «дарвіністський підхід», відомий також як «звільни того, хто наприкінці списку» («rank and yank»): працівників регулярно класифікують за продуктивністю, а найслабших звільняють.

Потенційні [доведені] переваги

У 2013 році було досліджено вплив моніторування на роботу офіціантів у 392 ресторанах у 39 штатах. Дослідники аналізували дані про транзакції та шаблони поведінки працівників до та після встановлення програми стеження, яка мала сповіщати керівництво про потенційну крадіжку.

Економія від запобігання крадіжкам була незначною — в середньому $ 108 на тиждень в одному ресторані. Більш приголомшливим було збільшення доходу — на $ 2982 на тиждень в одному ресторані, що становить 7 % і є суттєвим збільшенням для ресторанів з низькою маржею. Офіціанти, знаючи, що за ними стежать, заохочували гостей замовити ще один напій чи десерт. Так вони збільшували суму своїх чайових зокрема й, відповідно, дохід ресторану загалом.

Цей ефект описує ще одне дослідження, проведене 2012 року. Його результати свідчать, що коли зарплатня залежала від результатів роботи, то моніторування на робочому місці сприяло збільшенню ефективності. А якщо працівники отримували фіксовану ставку, то ефективність зменшувалася.

Тейлоризм зародився від припущення, що працівники — вроджені ледарі. Звичайно, завжди знайдуться ті, хто хоче обхитрити систему й докладати якомога менше зусиль. Втім є багато й тих, хто якісно та совісно виконує свою роботу. Якщо компанія керується припущенням, що без спостереження та управління працівники не будуть продуктивними, це може знизити рівень моралі та підштовхнути людей діяти як ресурс, який потребує мікроменеджменту. 

Дослідження свідчать, що, змусивши людей поводитись так, як машини, можна підвищити ефективність. Однак варто врахувати й загрозу цифрового тейлоризму: через такі підходи втрачається щось значно важливіше — цінність людини.

Executives Club — спільнота топ-менеджерів.
Дізнатися більше

CEO Club Ukraine

закритий бізнес-клуб
для ceo та власників