Вплив COVID-19 на український бізнес. Що змінилося та чого очікувати?

Олена Семененко
Олена Семененкоhttps://hurma.work
PR and Content Marketing Manager у Hurma System

Ще на початку 2020 року, коли поширення COVID-19 лише набирало обертів, ніхто й гадки не мав, до чого він призведе. Коронакриза вплинула на всі сфери бізнесу й життя. Що саме змінилося, як будувати рекрутингову стратегію в нових реаліях та як утримувати найкращих фахівців? 

Вплив пандемії на обсяг продажів

Сервіс управління фінансами Finmap здійснював опитування серед 63 українських підприємців із різних сфер: торгівлі, виробництва, будівництва, освіти, IT, HoReCa, дизайну, архітектури. Воно допомогло дізнатися, як коронакриза вплинула на обсяг продажів та як урятувати бізнес у тяжкі часи. Далі — декілька тез із основною інформацією.

Показник обсягів продажів впав у більшості підприємців, а саме у 79,4%. У 7,9% він, навпаки, виріс. 

Не надто втішна й статистика зменшення обсягів продажів. 42% опитаних зазначили, що показники впали на 80–100%, у 17% цей показник знизився на 60–80%. 

Найбільше постраждали ті, хто торгує в офлайні, де цей показник зменшився на 80%, якщо порівняти з 60% в онлайнових продажах. У бізнесу, який торгує і в офлайні, і в онлайні, обсяг продажу впав на 64%. 

Вплив пандемії на ринок праці

Рівень безробіття

За даними Міжнародної організації праці, пандемія коронавірусу може призвести до втрати більшої кількості робочих місць, аніж під час світової фінансової кризи. За прогнозами, коронакриза призведе до скорочення 25 мільйонів робочих місць, тоді як у 2008–2009 роках без роботи залишилися 22 мільйони людей.

Разом із запровадженням карантину почав рости показник безробіття і в Україні. У квітні 2020 року Державна служба зайнятості опублікувала дані щодо кількості зареєстрованих вакансій. Якщо порівнювати її з показником 2019 року, то зареєстрованих вакансій побільшало на 8%. Водночас зареєстрованих безробітних не поменшало — їх стало більше на 6%. 

На початку вересня в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повідомили, що кількість нових зареєстрованих безробітних припинила зростати. 

Проте наприкінці вересня з’явилася інформація про підвищення рівня безробіття в Україні до 9,9%, якщо порівнювати з першим кварталом 2020 року – 8,6% (згідно з даними Державної служби статистики України).

Загалом в Україні 1,7 мільйона безробітних віком від 15 до 70 років. А до 3,1 мільйона українців перебувають у стані прихованого безробіття. Тобто їх позбавили частини робочих обов’язків або відправили в неоплачувану відпустку. 

Зміни рівня середньої заробітної плати під час карантину

Карантин не міг не вдарити по рівню середньої заробітної плати в Україні. Згідно з даними Державної служби статистики України, у квітні 2020 року середня заробітна плата становила 10 430 гривень, що на 1000 гривень менше, ніж у березні. 

Наприкінці 2020 року ситуація поліпшилася. У жовтні середня зарплата становила 12 174 гривні, що на 1744 гривень більше, ніж у квітні. 

Найменші зарплати в березні на початку карантину отримали працівники ресторанів і готелів — у середньому 5648 гривень. Це зумовлено тим, що бізнес у цих сферах майже припинив роботу. Найкраща ситуація у сфері IT, інформації та телекомунікації, де середня зарплата виросла на 24,9% і становить 23,3 тисячі гривень. 

Вплив пандемії на рекрутинг

Згідно з аналізом сайту вакансій grc.ua, у період із 1 вересня по 15 жовтня було розміщено на 40% більше вакансій, ніж за другу половину літа. Збільшення попиту спостерігалося майже в усіх сферах, окрім HoReCa. До п’ятірки найуспішніших увійшли такі професійні сфери:

  • Домашній персонал. Роботодавці шукали домашніх робітниць, прибиральниць, персональних водіїв, репетиторів тощо. Загальний приріст +363%. 
  • Страхування. Приріст вакансій цієї профсфери за першу половину осені становить +115%. Роботодавці шукали фахівців із роботи з населенням, менеджерів зі страхування, спеціалістів з автострахування чи страхування нерухомості. 
  • Наука, освіта. Приріст цій профсфері становить +104%. Роботодавці шукали викладачів іноземних мов, математики, вихователів дошкільних закладів тощо.
  • Робітничий персонал. Роботодавці шукали комірників, складальників замовлень, пакувальників, вантажників тощо. Загальний приріст становить +85%. 
  • Безпека. Активно шукали людей на позиції охоронця, керівника служби безпеки, інкасатора-водія, аудитора з кібербезпеки. Загальний приріст становить +81%. 

Залежно від галузі, до п’ятірки найпопулярніших увійшли такі:

  • освітні установи (+152%);
  • медичні й фармацевтичні установи, аптеки (+109%);
  • заклади, які надають послуги для населення (+80%);
  • компанії, які виробляють і продають продукти харчування (+71%);
  • установи у сферах нформаційних технологій, системної інтеграції, інтернету (+67%).

IT-сфера 

За даними dou.ua, у липні ринок IT-вакансій продовжив зростання й навіть вийшов на докризовий рівень. Загалом у липні було опубліковано 5011 оголошень про вакансії, що лише на 10% менше, ніж у липні 2019 року. До того ж у липні було опубліковано на 18% вакансій більше, ніж у червні. 

До торішніх показників не дотягують сфери HR (-36%), Java (-25%), .NET (-25%), Data Science (-24%), Embedded (-23%), iOS/macOS (-23%), Sysadmin (-22%), Support (-21%). Позитивна динаміка спостерігалась у Unity (+61%), Golang (+46%), Design (+22%), React Native (+21%).

До чого ж готуватися з огляду на зміни на рекрутинговому ринку?

  1. Кандидатів буде більше

Як сказано вище, наприкінці вересня з’явилася інформація про підвищення рівня безробіття в Україні до 9,9% (згідно з даними Державної служби статистики України). Тому кількість активних кандидатів, які шукатимуть роботу, збільшиться. 

  1. Автоматизування процесів

Під час кризи попит на автоматизування значно виріс, адже всі керівники, HR і рекрутери розуміють, що витрачати час на рутину, а не на пошук нових талантів чи підвищення мотивації працівників, — неприпустимо. Автоматизування рекрутингу допомагає заощадити час рекрутерів на таких процесах, як розміщення вакансії на job-порталах, ведення статистики ефективності рекрутингових каналів, аналізування лійки.

  1. Розширення географії найму

Коли немає залежності від офісу, роботодавець не обмежується пошуком кандидата в одному місті чи країні, що значно збільшує лійку рекрутингу й дає змогу знайти кваліфікованого фахівця. До того ж, за даними Deliotte, до 2025 року працівниками будуть переважно міленіали, які цінують технологічність і мало уваги надають місцю розташування компанії. 

Хто переможе — COVID-19 чи бізнес?

Мабуть, відповідь на це запитання ми дізнаємося, лише коли все закінчиться. Проте вже тепер можна сказати: хоча вплив COVID-19 не можна назвати позитивним, він навчив нас адаптуватися, знаходити неординарні рішення в будь-яких умовах і бути стійкими до стресу. Це все допомогло продовжити роботу й досягти бажаних результатів.