Як змінити гру?

Публікуємо уривок з книжки Авінаша К. Діксіта та Баррі Дж. Нейлбаффа  «Мистецтво стратегії», яка вийшла у Видавництві Старого Лева. Перекладачка: Анастасія Богоніс.

Мільйони людей щороку дають якусь новорічну обіцянку. Пошук фрази «новорічна обіцянка» в Google видає 2,12 мільйона сторінок. За даними сайту американського уряду, найпопулярнішими з цих рішень є «скинути вагу». Далі йдуть «віддати борг», «отримати кращу роботу», «бути в хорошій фізичній формі», «правильно харчуватися», «здобути кращу освіту», «вживати менше алкоголю» й «кинути курити».


Приєднуйтеся до закритої facebook-групи управлінців

Що відбувається із цими чудовими планами на покращення життя? Згідно з дослідженнями CNN, таких рішень навіть до лютого не дотримуються 30 % людей, і лише один із п’ятьох дотримується свого наміру протягом пів року чи й довше. Є багато причин такої невдачі: люди ставлять перед собою занадто амбіційні цілі, в них немає належних методів визначати рівень свого прогресу, бракує часу тощо. Але поки що найважливішою причиною невдачі є те, що як і Оскар Вайльд, більшість людей може протистояти всьому, крім спокуси. Коли вони бачать і чують запах стейка, картоплі-фрі та десерту, їхні дієти приречені. Коли нові електронні пристрої ваблять до себе, то намір тримати кредитку в гаманці слабне. Коли вони зручнесенько вмощуються у своїх м’яких кріслах і дивляться спортивну телепередачу, то реальні фізичні вправи видаються їм занадто важкою роботою.

Багато консультантів зі здорового способу життя дають поради для успішного дотримання ухвалених рішень. Туди входять базові поради, наприклад, постановка розумних та помірних цілей, наближення до них маленькими кроками, встановлення режиму здорової харчування та фізичних вправ, урізноманітнення їх, щоб уникнути нудьги, не вішати носа і не здаватися після першої невдачі. 

Серед цих порад є й стратегії створення правильних стимулів, і їхньою важливою особливістю є система підтримки. Людям радять приєднатися до груп, які разом дотримуються дієти і виконують фізичні вправи, а також оголосити своє рішення сім’ї й друзям. Відчуття, що ти не сам у цьому прагненні допомагає досягти успіху, але те саме стосується і перспективи публічно зганьбитися у разі невдачі.

Елемент сорому вправно приборкав один із нас (Баррі Нейлбафф) у програмі Life: The Game («Життя: гра») у рамках телевізійного шоу Primetime на каналі АВС. Учасники шоу з надмірною вагою погодилися на фотосесію у бікіні. Світлини тих, кому не вдасться скинути 15 фунтів (майже 7 кг) за наступні два місяці, буде висвітлено на національному телебаченні та на сайті цієї програми. Бажання уникнути такої ганьби стало могутнім стимулом. Усі, крім одного учасника, скинули 15 фунтів або й більше; одному не вдалось, але він був дуже близький до цілі.

А де в цьому теорія гри? Битва за схуднення (або заощадження грошей) — це гра сьогоднішнього «Я» людини (котре думає на перспективу і хоче покращити своє здоров’я чи фінансове становище) проти майбутнього «Я» (що ведеться на спокусу переїсти чи перевитратити гроші). Теперішнє «Я» обіцяє собі поводитися правильно. Але це зобов’язання повинно бути необоротним; слід відмовити майбутньому «Я» у можливості зрадити своє слово. Теперішнє «Я» це робить за допомогою здійснення пов’язаних дій, — фотографується в одязі, в якому йому ніяково, і віддає контроль над використанням цих фотографій продюсерові програми, щоб оприлюднити їх, якщо скинутої ваги буде недостатньою. Це міняє гру, змінюючи стимули майбутнього «Я». Спокуса переїсти чи перевитратити гроші й досі існує, але їй протистоїть перспектива зганьбитися перед загалом.

Такі дії, які змінюють гру задля гарантії кращого результату для гравця, називаються стратегічними ходами.

Для другого прикладу зміни гри пропонуємо уявити себе американським підлітком, який живе у невеличкому містечку в 1950-х роках минулого сторіччя. Лагідний суботній вечір. Ви в товаристві друзів граєте в ігри з суперництвом, щоб визначити, хто з вас альфа-самець. Сьогоднішні змагання починаються з гри «Боягуз». Ви мчите до зіткнення чоло в чоло, знаючи, що той, хто зверне перший, — програв або боягуз. Ви хочете виграти.

Що ви могли б зробити в такій грі? Ось вам чудернацький, але ефективний спосіб. Уявіть, що ви відчепили своє кермо з кріплення і викинули його через вікно так, щоб це помітив ваш суперник. Він знає, що ви вже просто не можете звернути. Вся відповідальність за уникнення зіткнення лягає на нього. Ви змінили гру. В новій грі у вас є лише одна стратегія: їхати не звертаючи. А тоді найкращою (правду кажучи, найменш поганою) відповіддю вашого суперника буде звернути. Як водій ви безпорадний, але саме ця безпорадність робить вас переможцем у грі «Боягуз».

Те, як ви змінили цю гру на свою користь, на перший погляд, несподівано. Викинувши своє кермо, ви обмежили власну свободу дій. Як може бути вигідно мати менше варіантів вибору? Річ у тім, що в цій грі свобода звернути — це лише свобода стати «боягузом»; свобода вибору — це свобода програшу. Наше вивчення стратегічних ходів надасть інші несподівані з першого погляду уроки.

Цей приклад також покликаний застерегти щодо стратегічних ходів. Їхній успіх не гарантований, і вони іноді можуть бути цілком небезпечні. У реальному житті між дією та спостереженням трапляються часові затримки. А що як у грі «Боягуз» вашому суперникові спаде на думку така сама ідея, і кожен із вас одночасно побачить, як кермо іншого летить у повітрі? Занадто пізно. Тепер ви безпорадно летите назустріч аварії. Тому випробовуйте ці способи на власний ризик, і не позивайтеся на нас до суду, якщо вам щось не вдасться.

Докладніше про книжку «Мистецтво стратегії»: стратегічне мислення — це мистецтво перевершити суперника, усвідомлюючи, що суперник намагається перевершити тебе. Це також мистецтво пошуку шляхів до співпраці, навіть коли інші керовані винятково особистим зиском. Це мистецтво тлумачити і виявляти інформацію. А ще мистецтво ставити себе на місце іншого, щоб передбачити його вчинки й уплинути на них. Автори книжки вважають, що майстерне стратегічне мислення за таких численних і розмаїтих ситуацій і надалі залишається мистецтвом, але в основі його є кілька простих базових принципів — так і виникає ціла наука стратегії, а саме — теорія гри. Книжка для тих, хто хоче досягти більшого у бізнесі та житті, використовуючи науково доведені стратегії, а також для тих, хто захоплюється математикою і теорією ігор.

Читати далі: Авантюрне мислення: чому ми саботуємо самих себе